Головна » 2016 » Січень » 27 » Взірець для підростаючого покоління
13:33
Взірець для підростаючого покоління

Ніжинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17, як і більшість шкіл міста, має випускників, якими можна пишатися і які є взірцем для підростаючого покоління.

Серед таких випускників - Чудак Ярослав. Саме про нього ми прочитали статтю в періодичному виданні Південно-Західної залізниці "Рабочее слово". З хвилюванням весь колектив вчитувався в кожне слово.

Та про Ярослава ми знаємо значно більше, ніж пише Сергій Гук у своїй статті "Відзнаки ще додадуться". Це дитина, яка росла в школі на наших очах, бо є сином учителя від Бога, "старшого вчителя" Чудак Наталії Миколаївни. Усім колективом ми збирали його на службу в зону АТО: купували теплий одяг, взуття, продукти харчування. А найголовніше для Ярослава це те, що колектив постійно підтримував його маму у тяжкі хвилини довгого чекання.

Усі працівники школи та учні гордяться тим, що Ярослав достойно тримає звання "випускник школи № 17".

Ще проходячи строкову службу у 2008 році на корветі «Тернопіль», його за зразкове виконання поставлених завдань було нагороджено медаллю НАТО "Article 5". А загалом за час служби Ярослав пройшов на корветі понад 17 тисяч морських міль, за що його нагороджено знаком "За дальній похід".

 Ось із серпня 2014 по вересень 2015 року - участь в антитерористичній операції на сході України. Служив механіком-водієм танка. Брав участь у боях за визволення Попасної.

Сьогодні він - стрілець команди з охорони будівлі управління регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Ярослав стверджує: "Найвища нагорода, що повернувся живий. Сподіваюсь, у майбутньому до натівської відзнаки додадуться залізничні. А щодо територіальної цілісності України, якщо буде треба - знову готовий взяти до рук зброю".

 

                                                         Т.Ф.Власенко, директор школи

 

Переглядів: 271 | Додав: osvita-nizhyn | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
avatar
1 nataha07_07 • 16:56, 27.01.2016
Наталія Миколаївна Чудак не тільки моя колега, а й подруга.Тому я, як ніхто інший, бачила,через що пройшла мати,яка чекала на повернення  сина. Скільки було недоспаних ночей , пролитих сліз, нестерпного душевного болю за час, доки  Ярослав був там, на передовій. Щодня благала Бога оберігати його від ворожих снарядів, а найголовніше - завжди вірила в те, що син обов'язково повернеться. І ось він, Герой, прийшов живий і непошкоджений! Більшої радості не можна було і чекати.  Ярослав завжди буде гордістю нашої школи. Слава героям!
avatar